Навігація

Вся література розділена за тематичною ознакою, для швидкої навігації перейдіть в один з роділів в меню. Якщо Ви маєте бажання допомогти бібліотеці, надіславши нам електронну версію примірника будь-якого твору, зверніться, будь ласка, до головного бібліотекаря

Тематичне меню

Допомога проекту

Ці сайти дуже полюбляють літературу:

Не тільки література

Лінки на інші ресурси


Ласкаво просимо до бібліотеки!

У нас Ви знайдете літературу будь-якої тематики: від стародавніх творів і класики вітчизнянної та зарубіжної літератури до сучасних інформаційних виданнь, підручників тощо. Щиро віремо, що ті знання, які Ви отримаєте обов'язково стануть Вам у нагоді.

Колекція нашої бібліотеки регулярно поповнюється новими творами письменників та поетів насамперед українською мовою

Основною метою формування бібліотеки українською мовою є допомога в інформаційно-довідковому обслуговуванні читачів, пошуку, відборі, бібліографічному описі джерел для написання наукових робіт; виконанні бібліографічних довідок; популяризації бібліотечно-бібліографічних та інформаційних знань; підготовці та виданні бібліографічних посібників, покажчиків тощо

Тож, приємного перегляду сторінок електронної бібліотеки!

Інші ресурси

Кобзар Т.Г.Шевченко

Тарас ШЕВЧЕНКО

Хустина

Чи то на те божа воля?
Чи такая її доля?
Росла в наймах, виростала,
З сиротою покохалась.
Неборак як голуб з нею,
З безталанною своєю,
Од зіроньки до зіроньки
Сидять собі у вдівоньки.
Сидять собі, розмовляють,
Пречистої дожидають.
Дождалися... З Чигирина
По всій славній Україні
Заревли великі дзвони,
Щоб сідлали хлопці коні,
Щоб мечі-шаблі гострили
Та збирались на веселля,
На веселе погуляння,
На кроваве залицяння.

У неділеньку та ранесенько
Сурми-труби вигравали.
В поход, у дорогу славні компанійці
До схід сонечка рушали.
Випроводжала вдова свого сина,
Ту єдиную дитину.
Випроводжала сестра свого брата.
А сірому сиротина
Випроводжала: коня напувала
До зірниці із криниці,
Виносила збрую — шаблю золотую
І рушницю-гаківницю.
Випроводжала три поля, три милі,
Прощалася при долині.
Дарувала шиту шовками хустину,
Щоб згадував на чужині.

Ой хустино, хустиночко!
Мережана, шита.
Тілько й слави козацької —
Сіделечко вкрити.

Вернулася, журилася,
На шлях битий дивилася.
Квітчалася, прибиралась,
Що день божий сподівалась.
А в неділеньку ходила
Виглядати на могилу.

Мина літо, мина й друге,
А на третє линуть
Преславнії компанійці
В свою Україну.
Іде військо, іде й друге,
А за третім стиха —
Не дивися, безталанна,—
Везуть тобі лихо.
Везуть труну мальовану,
Китайкою криту.
А за нею з старшиною
Іде в чорній свиті
Сам полковник компанійський,
Характерник з Січі.
За ним ідуть осаули
Та плачуть ідучи.
Несуть пани осаули
Козацькую збрую:
Литий панцир порубаний,
Шаблю золотую.
Три рушниці-гаківниці
І три самопали...
А на зброї... козацькая
Кров позасихала.
Ведуть коня вороного,
Розбиті копита...
А на йому сіделечко
Хустиною вкрите.

[Друга половина 1847,
Орська кріпость]

Ще, дещо цікаве

Українське слово

Корисні посилання

Спонсори нашого проекту наведені нижче

Довідка